УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів
5–9 класи
Пояснювальна записка
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 23.11.2011 р. № 1392.
У
ньому мету освітньої галузі «Мови і літератури» сформульовано як «розвиток
особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури,
комунікативної та літературної компетентностей, гуманістичного світогляду,
національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції,
естетичних смаків і ціннісних орієнтацій».
При
укладанні програми було враховано, що українська література в загальному
світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної
розвиненості українського народу, невід’ємною складовою його національної
культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії,
здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до
покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона
допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний,
комунікабельний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати
морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний
смак.
У сучасному
процесі державотворення гуманітарна сфера, до якої належить і освіта, відіграє
першорядну роль, адже найбільшою цінністю кожного цивілізованого суспільства є
людина. Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов
розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота
України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних
цінностей, принципах гуманізму й демократії.
Українська
література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду.
Тому в контексті світових процесів глобалізації, індивідуальному національному
самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й
важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і
культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі
загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз
змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння
літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та
самоідентифікації.
Відповідно,
у сьогоднішній освітній системі предмет «Українська література» набуває
особливої актуальності.
Отже,
метою вивчення української літератури в загальноосвітній школі є:
підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного
рівня сформованості вміння «читати й усвiдомлювати
прочитане», «прилучатися до художньої літератури, а через неї — до
фундаментальних цінностей культури», розширення їхніх культурно-пізнавальних
інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному
становленню й самореалізації людини в сучасному світі; виховання національно
свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного
світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Складові
цієї стратегічної мети реалізуються через такі конкретні завдання
навчального предмета «Українська література», які, відповідно до Державного
стандарту, ґрунтуються на емоційно-ціннісній, літературознавчій,
загальнокультурній, компаративній змістових лініях:
1. Зацікавлення учнів
художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання
світу і себе в ньому — прищеплення і стійкого утримання бажання читати.
2. Розвиток уміння
сприймати літературний твір як явище ми-стецтва слова.
3. Підняття рівня
загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української
літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних
рівнях. Ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української
народної творчості та художньої літератури.
4. Формування
загальної читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння
розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.
5. Формування стійкого
інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу,
повноцінного оригінального мистецтва.
6. Виховання
майбутнього читача й шанувальника української літератури.
7. Формування
гуманістичного світогляду, принципів патріотизму й толерантності, розвиток
духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів і
цінностей.
8. Сприяння
національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до культурної
світової спільноти.
9. Вивчення
української літератури в національному і світовому культурологічних контекстах.
10. Розвиток творчих і
комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення,
культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку.
11. Вироблення вміння
компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному
сучасному просторі.
12. Вироблення вміння
застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички в практичному житті.
13. Розвиток навичок
самоосвіти, бажання і спроможності постійно вчитися.
Отже,
у програмі з української літератури враховано нинішні державні вимоги до змісту
й рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи. Зміст
запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектовано на очікувані результати
навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано
організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Результати
навчання передбачають формування такого покоління молоді, яке буде здатним
робити особистісний духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання,
навички й компетентності для інтеграції в ринкове суспільство на різних рівнях;
для повноцінного утвердження себе в глобалізаційному світі; буде здатним до
навчання упродовж усього життя.
У
ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку
особистості та її повноцінній самореалізації в сучасно-му житті. Вивчення в
загальноосвітній школі предмета «Українська література» забезпечує реалізацію
цих компетентностей у таких напрямах:
соціальні
компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти
і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність
розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних
орієнтирів);
мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей,
здатності до навчання, самостійності мислення);
функціональні
компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння
оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у
практичному житті).
Загальний
результат програми з української літератури стосується:
• учня (освіченої і
розвиненої особистості, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому
дорослому житті);
• учителя (для якого
передбачається підвищення фахових вимог);
• української
літератури (змінюється її імідж, зростає престиж).
Відповідно
до Державного стандарту зміст літературного компоненту в основній школі,
зокрема й предмету «Українська література», спрямовано на досягнення належного
рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане, на розвиток
інтересу до художньої літератури, до читання загалом, розкриття за допомогою
літератури національних і загальнолюдських цінностей, на формування
гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів;
на виховання поваги до звичаїв, традицій українського народу, толерантного
ставлення до культури інших народів. Програмою передбачається засвоєння певного
кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів
біографії письменників тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати
ними в процесі читання творів та під час їх текстового розгляду.
Концептуальна
структура програми, її змістове наповнення передбачають: утілення ключових
компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття
дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу
в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), особливості сучасного
інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення,
загальносвітових процесів глобалізації тощо. Тому художні твори для текстового
розгляду добиралися за принципами: естетичних критеріїв, жанрово-тематичної
розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.
Курс
української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними
тематично-проблемними блоками:
• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого на-роду»,
«Рідна Україна. Світ природи»);
• 6 клас («Загадково
прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика»,
«Гумористичні твори»);
• 7 клас («Із пісенних
скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми —
українці»);
• 8 клас
(«Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З
української прози», «Український гу-мор і сатира»). Вивчення української
літератури в кожному класі має також
рубрику «Література рідного краю», на яку виділено 4 години, які
вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому
індивідуальному вибору вчителем текстів для роз-гляду. До «літератури
рідного краю» пропонуємо включати також художню творчість ровесників учнів,
їхніх земляків.
До
кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за
своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи ту тему.
Ураховано також і необхідність тематично-стильової різноманітності пропонованих
для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові
компетентності.
Отже,
українська література в основній школі вивчається за своєрідним цілісним
сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» в тій чи тій темі, відповідно
його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому
біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково,
диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві
тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати
й бути доступним дитині певного віку.
З
9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до
змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як
основний, враховано історико-літературний контекст. Також зміст цього
навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у
доступних межах.
Отже,
навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування
цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури,
підвищення загального рівня культури майбутнього національно свідомого
покоління, розвиток його творчого, інтелектуального потенціалу, вироблення
здорового, повноцінного світогляду, у якому переважатимуть критерії
толерантності й патріотизму.
Викладання
цього предмета відбувається у форматі загального мистецького контексту, у
якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (українська
мова, історія, світова література, образотворче мистецтво, музика,
природознавство, географія, естетика, етика).
Особливо
варто наголосити на демократичному спрямуванні всіх компонентів програми.
Насамперед це стосується розподілу навчальних годин.
Запропонована
кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її
змінювати (умежах 70 годин). Резервний час може використовуватися
для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та
інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо) — на вибір учителя.
Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається упродовж року.
У
рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до
кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації
до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для
школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду художніх творів нові
теоретичні поняття, необхідні для аналізування текстів тощо. Зміст цієї рубрики
засновано на сучасних загальноприйнятих компетентних версіях оцінки письменника
і його творчості, водночас враховано навчально-методичні особливості шкільного
літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.
Однак
ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише необхідні
стартові знання, висловлює певні судження як взірець (своєрідний ключик розуміння),
що заохочувало б до пізнання, роздумів, ви словлення власної думки, зацікавило,
скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає
прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен
подаватися так, щоб спонукати до влас-них оціночних висновків. Учень учиться їх
робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати,
проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.
Необхідно
звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті
програми півжирним, інші ж лише називаються. Це саме стосується й
коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку
Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України,
коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.
Програма
передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у:
відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу
художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального
сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової
дійсності), що зовсім не виключає необхідний історико-літературний контекст;
урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише
згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в
процесі історичного функціонування; врахуванні значної ролі читача як
співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування
творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.
Особливу
увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні
вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри,
літературознавчі поняття тощо, необхідні при розгляді художнього твору як явища
мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони
лише повторюються, закріплюються — відповідно до вибору й фахової
компетентності вчителя, підготовленості учнів.
Рубрика
«Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» містить
перелік основних усвідомлених знань (у тому числі й творів для вивчення
напам’ять), умінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Завдання цієї
рубрики запропоновано диференційовано, з наростаючою складністю, що зручно й
необхідно для особистісно зорієнтованого навчання, при врахуванні рівня
підготовленості учнів, а також для оцінювання їхніх знань.
Особливий
акцент зроблено на вимогах емоційно-ціннісної сфери (вони виокремлені курсивом).
Їх необхідно обов’язково враховувати під час розгляду конкретних художніх
текстів. Це своєрідний прогноз тих морально-етичних, суспільно вартісних
виховних компетенцій, які можуть прищеплюватися молодій людині в результаті
вивчення художнього твору і які допомагатимуть їй повноцінно жити. Звісно, це
лише гіпотетичний морально-емоційний результат, адже вплив мистецтва на людину
індивідуальний, а тому може бути не-передбачуваним. Однак цей цілеспрямовано
запропонований емоційно-ціннісний прогноз великою мірою увиразнює й частково
дисциплінує весь навчальний процес на уроках літератури, у сучасних умовах
глобалізаційних процесів, тенденцій дегуманізації тощо,
робить його потужним націє- та людинотворчим чинником.
Демократична
орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя,
учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й
осмислення літератури як явища мистецтва.
7 клас
Усього — 70 год.
На тиждень — 2 год Текстуальне вивчення творів — 54 год Повторення
та узагальнення — 2 год Література рідного краю — 4 год Позакласне
читання — 4 год Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне
вивчення) Резервний час — 6 год
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ВСТУП. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний
світ, створений
письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва.
|
Учень / учениця: розуміє функції
літератури як мистецтва слова та називає їх;
висловлює
міркування з приводу функцій мистецтва, його місця в
житті людини.
Усвідомлення
потреби зацікавлення мистецтвом, його впливу на людину.
|
4
|
ІЗ ПІСЕННИХ
СКАРБІВ Суспільно-побутові пісні
«Ой на горі та
женці жнуть»,
«Стоїть явір над
водою»,
«Гомін, гомін по
діброві»,
«Ой у степу
криниченька»
Висловлювання
відомих людей про українські народні пісні. Їхнє ідейно-художнє багатство.
Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі,
чумацькі, кріпацькі, солдатські,бурлацькі, аробітчанські тощо). Трагічний
і героїчний пафоси козацьких і чумацьких пісень.
Коломийки «Дозвілля молоді», «Жартівливі
коломийки» — «перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його
життєвість. Побудова, ритм коломийок. Життєствердний, гумористичний пафос.
ТЛ:
суспільно-побутові пісні, коломийки, пафос твору.
|
Учень / учениця: розуміє пафос козацьких
і чумацьких пісень;
добирає
висловлювання відомих людей про українські пісні, коментує їх;
уміє вдумливо читати
тексти пісень, коломийок;
уміє
проаналізувати їхній зміст,
образи, настрої,
з’ясовуючи
худож ні засоби,
специфічні ознаки народної пісні та коломийки.
Вивчає напам’ять: 1 пісню (на
вибір). Осмислення значення пісенної
спадщини
українців, відродження
і вивчення
оригінальної творчості
в наш час.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
6
|
ПРО МИНУЛІ ЧАСИ
Іван ФРАНКО.
«Захар Беркут» Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.
Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських
нападників. Патріотичний мотив, його зв’язок із розгортанням сюжету.
ТЛ: історична
повість, мотив.
|
Учень / учениця: уміє розповідати коротко про І.
Франка; знає й розуміє зміст та історичну основу повісті; переказує
і коментує зміст; уміє визначити тему повісті та її провідні
мотиви; володіє навичками аналізу епічного твору; характеризує
образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Ту-гара Вовка; уміє
підтверджувати власну думку цитатами з тексту; визначає улюбленого
героя; аналізує роль художніх засобів, особливості мови; пояснює
роль діалектизмів; обговорює проблему вибору людини у вирішальній
ситуації. Виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності в
дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.
|
3
|
Тарас ШЕВЧЕНКО.
«Мені тринадцятий минало…», «Тополя», «Як умру, то поховайте…»
Повторення
життєпису поета. Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна
емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені
тринадцятий минало…»). Романтична ідея незнищенності справжнього кохання,
краси, вірності («Тополя»). «Як умру, то поховайте…» — твір, що єднає минуле,
теперішнє і майбутнє.
Історія його
написання. Ідея
|
Учень / учениця: знає про творче життя
поета;
розуміє значення його
творчості для українського народу;
виразно й
осмислено читає твори;
аналізує роздум поета про
сирітське дитинство;
пояснює роль контрасту
та інших
художніх засобів
у творі «Мені тринадцятий минало»;
уміє аналізувати ознаки балади
(«Тополя»), з’ясовувати фоль-клорну основу твору, роль символів у
ньому, народно-пісенних засобів, зокрема прийому метаморфози;
уміє розкрити ідею
твору «Заповіт»;
визначає віршові розміри.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
єднання з рідною
землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
ТЛ: балада,
романтичний пейзаж, прийоми контрасту, метаморфози, ідея.
|
Вивчає напам’ять: «Як умру, то поховайте...». Усвідомлення того, що здатність
мріяти — невід’ємна риса характеру розвиненої людини. Усвідомлення великого
значення для формування особистості почуття вірності (ідеї, батьківщині,
любові, принципам).
|
|
4
|
Андрій Чайковський.«За сестрою» Коротко про митця. Відтворення історичних подій із
позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті.
Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації).
Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких
козаків.
ТЛ: героїко-романтична повість, романтичний герой, композиція. |
Учень / учениця уміє: проаналізувати повість; визначити її жанрові ознаки; характеризувати
образи козаків-запорожців; складати
план до характеристики Павлуся; з’ясувати
фольклорні мотиви, засоби; висловлювати
власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя.
Виховання лицарських чеснот, почуття патріотизму,
відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
6
|
Михайло СТЕЛЬМАХ.
«Гуси-лебеді летять…» Коротко про митця. Його поетичне сприймання світу.
Автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої
душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Звичаї, традиції
українців. Символ образу гусей-лебедів. Образ чутливого до краси хлопчика
Михайлика.
ТЛ: автобіографічний
твір, символ.
|
Учень / учениця: знає про звичаї та традиції
українського народу; уміє переказувати зміст фрагментів повісті; уміє
розкрити образ Михайлика, розповісти про його сприйняття життя, схарактеризувати
інші образи (діда, батьків, подружки Люби); уміє визначити головну
думку твору, з’ясувати роль худож ніх засобів та елементів фольклору; розкриває
власне розуміння образу гусей-лебедів. Виховання любові до батьків,
пошани до старших, любові до природи і світу. Розвиток фантазії, уяви в житті
творчої особистості.
|
4
|
Григір ТЮТЮННИК.
«Климко» Цікавий епізод із дитинства письменника. Тема воєнного
лихоліття в повісті. Автобіографічна основа твору. Ідея самопожертви.
Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Художні
особливості твору (мова персона жів, художня деталь).
ТЛ: художня деталь.
|
Учень / учениця: знає про події часів
воєнного лихоліття в Україні (Велика Вітчизняна війна); уміє переказувати
зміст повісті, проводити паралелі між особистим життям автора і
сюжетом твору; розвиває навички аналізу епічного твору; характеризує
образ Климка; пояснює художні особливості твору; виокремлює й переказує
найбільш вражаючий епізод із повісті (аргументує свій вибір); висловлює
власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті. Виховання
важливих гуманних якостей людини — чуйності, доброти, турботи про ближнього,
здатності співпереживати.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
2
|
«ТИ ЗНАЄШ, ЩО
ТИ — ЛЮДИНА…»
Олекса
СТОРОЖЕНКО. «Скарб» Короткі відомості про автора, його гумористичні твори.
Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення
головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер
оповідання. ТЛ: засоби гумористичного зображення (поглиблено).
|
Учень / учениця: уміє переказувати сюжет
оповідання, коментувати його; висвітлює особливості
гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки; уміє
розкрити символічне (приховане) значення образу скарбу; висловлює
власні міркування про сенс людського буття, щастя людини. Осмислення
цінності життя людини, його наповненості й сенсу.
|
1
|
Богдан ЛЕПКИЙ.
«Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» Твір, написаний
спеціально для дітей. Актуальні морально-етичні питання в ньому, проблема
збереження загально-людських цінностей. Трагічна і комічна ситуації, їхня
роль у розкритті головної думки, моралі.
|
Учень / учениця: виразно і
вдумливо читає твір, уміє переказувати його зміст, визначити
ідею; уміє знаходити та коментувати реальне й уявне у творі; розкриває
трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втiленні ідеї, притчевої моралі; уміє
придумати власне закінчення. Усвідомлення значення загальнолюдських
цінностей.
|
4
|
Ліна КОСТЕНКО.
«Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила» Коротко
про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях. Ідея зіткнення
неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана
ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Розгорнута притчева метафора про
глибоке духовне наповнення людини — її «крилатість»,
|
Учень / учениця: виразно, вдумливо
читає і коментує поезії, визначає їхні основні мотиви; пояснює
умовність ситуації, зображеної в поезії «Кольорові миші», алегорію образу
кольорових мишей; характеризує образ Анни, при-чину її відокремленості
від загалу; вміє висловлювати власні роздуми, що виникли під
час прочитання поезій; розуміє різницю між матеріальним і духовним;
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
що проявляється індивідуально. Духовне багатство — найбільший
скарб у житті.
ТЛ: диптих.
|
уміє визначати головну думку, розшифровувати
й коментувати метафоричний підтекст образів, висловлювати
власні міркування про духовність людини та її значення в сучасному
житті; дискутує про необхідність бути духовно розвиненим і багатим. Вивчає
напам’ять: 1 вірш (на вибір). Формування неординарної особис
тості, розвиток творчої уяви, фантазії. Прищеплення прагнення зберегти в собі
ці якості. Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства
лю-дини.
|
|
3
|
знаєш, що ти —
людина…»,
«Гей, нові
Колумби й Магеллани…»
В. Симоненко —
«лицар на білому коні» в українській
літературі.
Громадянські,
патріотичні
мотиви, романтичний пафос його лірики.
Загальнолюдські
цінності та ідеї.
|
Учень / учениця: розуміє й уміє
пояснити поняття
«ліричний герой»;
виразно і
вдумливо читає поезії;
аналізує їх, визначає
їхні провідні мотиви та ідеї;
коментує художні засоби, з’ясовує
символічний зміст образу лебедів, романтичний пафос твору;
висловлює власні роздуми
про сенс людського буття, патріотизм,
романтичний
максималізм, почуття
власної гідності
й самодостатності;
дискутує про значення
патріотизму
в житті сучасної
людини.
Вивчає напам’ять: 1 вірш (на
вибір). Виховання любові до матері, Батьківщини, почуття власної
гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної
самореалізації.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
4
|
Марина ПАВЛЕНКО.
«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Казкове й
реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс
людського життя, моральний вибір кожного. Добро і зло в повісті, у сучасному
світі та в людині.
ТЛ: повість-казка.
|
Учень / учениця: уміє переказувати й коменту-вати
сюжет повісті, пояснювати особливості композиції; умiє знаходити
в ній казкове і реальне; характеризує образи дітей та дорослих, аналізує
їхні вчинки; розкриває символічне значення образів старовинної шафи та
чарівних коралів; виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у
творі; висловлює власні роздуми про суть людського життя,
моральний вибір кожного. Спонукання до творення і примноження добра,
краси. Усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки.
|
1
|
Любов
ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений» Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості
худож ніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин
тощо).
ТЛ: новела.
|
Учень / учениця: розуміє значення понять
«толерантність», «гуманізм»; уважно читає новелу; пояснює
головну думку в кожному епізоді; коментує власне розуміння закінчення
твору; розвиває уміння визначити основну ідею твору, висловити
своє розуміння її. Усвідомлення ролі й значення гуманізму, толерантності в
розвитку людства і духовності кожної людини.
|
4
|
МИ – УКРАЇНЦІ
Олег Ольжич. «Господь багатий нас благословив», «Захочеш – і будеш» (із
циклу «Незнаному воякові»)
Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»
Українські національні герої, лицарі духу.
Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм,
висловлені образним словом. Ідея оптимізму і життєлюбства через художнє
слово. Моральний заповіт нащадкам.
|
Учень /
учениця: має уявлення про Україну періоду Другої світової війни, діяльність
українських патріотів; уміє розповісти
про життя і героїчну загибель Олега Ольжича й Олени Теліги; виразно й осмислено читати їхні
поезії; розвиє вміння аналізувати
вірші, визначати їхні основні ідеї,
мотиви; висловлює власні роздуми
(дискутє) про сенс людського життя, формування себе як особистості.
Вивчити
напам’ять: 1 вірш (на вибір).
Усвідомлення духовної краси
особистості, наділеної розумом, талантом, вірній гуманістичним переконанням.
Плекання прагнення стати особистістю. Усвідомлення активної життєвої позиції
як вияву європейськості.
|
4
|
Олександр ГАВРОШ.
«Неймовірні пригоди Івана Сили» Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном
Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши
|
Учень / учениця: ознайомлюється з історичною
довідкою про Івана Фірцака; уміє переказувати зміст повісті, визначати
головні проблеми, характеризувати образи героїв; висловлює
міркування про необхідність серйозного ставлення до свого здоров’я, до
спорту; про
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
безліч перемог.
Іван Сила (Іван Фірцак) — утілення непереможного духу
українського народу, його доброти й
щирості.
Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і лю-
бов, чесність і
підступність.
|
чесність у
спортивних змаганнях;
уміє придуматисвою історію з
головним героєм — Іваном Силою.
Формування
життєстверджуючих,
оптимістичних
настроїв, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати
вершин у житті.
|
|
3
|
Андрій МАЛИШКО.
«Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю…», «Вчителька», «Так
живуть на цій землі поети…»
Відомий
український поет і його пісні, що стали народними. Патріотичні почуття,
найвищі духовні цінності в них. Художні засоби донесення до читача ідей
патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті.
Ліризм поезій А.
Малишка.
|
Учень / учениця: знає основні відомості
про поета
та його пісні;
виразно і
вдумливо читає поезії;
уміє визначити і прокоментувати
основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів; розвиває
уміння аргументовано висловлювати власні роздуми.
Вивчає напам’ять:
1
вірш (на вибір). Формування морально-етичних цінностей, розвиток
естетичного смаку.
|
4 (упро-довж
року)
|
ЛІТЕРАТУРА
РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення з творами
письменників-земляків.
|
Учень / учениця: знає письменників,
які народилися в рідному краї;
читає зразки їхніх
творів; висловлює власні міркування про них.
Виховання
шанобливого ставлення до талановитих земляків.
|
2
|
УРОК-ПІДСУМОК Бесіда про твори,
які вивчалися упродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.
|
Учень / учениця: називає імена митців та
їхні твори, які вивчалися;
виокремлює серед них ті,
які найбільше запам’яталися;
висловлює
міркування про найулюбленіші.
Формування
власної думки та власної позиції у процесі пізнання і вивчення
|
Немає коментарів:
Дописати коментар